The Nocturnal One

О, всі присудились Нічному Єсть черга для всього і всім В покірності вийдуть із Світлого Дому Щоб вже не вернутись і бути з Нічним І двері замкнуться. І ясно їм стане… І зробляться мармуром їхні серця І кожний безслізно догасне, дов'яне І будуть блукать без кінця, без кінця І будуть, як тіні. Як привиди ночі О, довга! О, темна безмірна їх путь! Їх пам'ять Горіння забути захоче Лиш Світлого Дому не схоче забуть І будуть, як тіні. І будуть в Нічному І зробиться кожний горбатим, сліпим І завше шукатимуть стежку до Дому І стежки не найдуть довіку в свій Дім…

Submitted by Lake of Tears — Feb 07, 2026