Слово

Темні кургани <br/> Мовчать ніби кволі, <br/> Свідки розправи <br/> Нашої волі, <br/> Та сонце зійде, <br/> Міць наша права, <br/> Шлях в небо сяє, <br/> Воїнів слава! <br/> <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили! <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили! <br/> <br/> Ви пам'ятаєте <br/> Прадідів битви <br/> І допоможете <br/> Пам'ять збудити. <br/> Все, що забуте, <br/> Відкрите зненацька, <br/> Сонцем осяє <br/> Нас слава козацька! <br/> <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили! <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили! <br/> <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили! <br/> Темні кургани - <br/> Забуті могили, <br/> Смерть і рани <br/> Нашої сили!

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Вставайте, Славянские братья, <br/> Болгарин, и Серб, и Хорват! <br/> Скорее друг к другу в объятья, <br/> Скорей за отцовский булат! <br/> <br/> Скажите: "Нам в старые годы <br/> В наследство Сварог даровал <br/> И степи, и быстрые воды, <br/> И лес, и ущелия скал!" <br/> <br/> Скажите: "Мы люди свободны, - <br/> Да будет свободна земля, <br/> И горы, и глуби подводны, <br/> И долы, и лес, и поля! <br/> <br/> Мы вольны, мы к битве готовы, <br/> И подвиг наш честен и свят: <br/> Нам Перун разрывает оковы, <br/> Сварог закаляет булат!" <br/> <br/> Смотрите, как мрак убегает, <br/> Как месяц двурогий угас! <br/> Смотрите, как небо сияет <br/> В торжественный утренний час! <br/> <br/> Как ярки и радости полны <br/> Светила грядущих веков!.. <br/> Вскипите ж, Славянские волны! <br/> Проснитеся, гнёзда орлов!

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Гомоніла, про неволю свою гомоніла<br/> Та скусала всі губи у кров<br/> Україна змордован моя Україно<br/> Ти поругана згноблена знов<br/> <br/> Ти поснула,тебе зрадники тихо приспали<br/> Вмили в вуха отруту тобі<br/> Ти так довго так солодко й глибоко спала<br/> Що не чула як гинуть сини<br/> <br/> Україна я твій вірний ссолдат<br/> Я тобі все що маю віддам, я загину<br/> Я за волю свою безсильну загину<br/> Та не дам подалати тебе ворогам<br/> <br/> Прокидайся, прокинся моя Україно<br/> Підіймай своїх мужніх дітей<br/> Хай твій заклик від краю до краю долине<br/> Хай прокинеться віра у серцях людей<br/> <br/> Україно,о ненько моя моя Україно<br/> я спочув тебе кличе своїм<br/> І у крові, у воїні пеклекльнім загину<br/> Аби зникили дроти що над серце м твоїм<br/> <br/> Україна, я твій вірний ссолдат<br/> Я тобі все що маю віддам, я загину<br/> Я за волю свою безсильну загину<br/> Та не дам подалати тебе ворогам<br/> <br/> І тоді запанує у твоєму краї<br/> Благодатна та вільна доба<br/> Не холопи господарі станемо, знаю<br/> Що звільниться на віки Україна моя

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Ещё торчит татарская стрела <br/> В стволе сосны на берегу тобольском, <br/> Смердят непогребённые тела <br/> Там, на яру, ещё от крови скользком. <br/> <br/> – Мы голову Кучуму отсечём! – <br/> Сказал Ермак. – Сибирь на меч подъемлю! – <br/> Он вынул Меч. И боевым мечом <br/> Ударил в землю и разрыхлил землю. <br/> <br/> Выходит пленник. Он хитёр и стар – <br/> Мурза татарский с жидкими усами. <br/> – Ермак могилу роет для татар? – <br/> Ермак в ответ: – Её вы рыли сами! <br/> <br/> И засмеялся. Острием меча <br/> Он продолжает рыть ещё упорней. <br/> Он рушит дёрн. И слышно, как, треща, <br/> Растений диких лопаются корни. <br/> <br/> Земля, на меч налипшая, жирна: <br/> В ней кровь, в ней пепел от лесных пожаров. <br/> - Кольцо! Иван! Достань-ка горсточку зерна – <br/> Немолотое есть у кашеваров. <br/> <br/> …Глядят на Атамана казаки <br/> И пленники – поганый род Батыя. <br/> Летят из атамановой руки <br/> В сырую землю искры золотые. <br/> <br/> «Я много ль сеял на своём веку?» – <br/> Так думает страны завоеватель. <br/> Иван Кольцо подходит к Ермаку. <br/> Его помощник и большой приятель. <br/> <br/> Ивану заглянул Ермак в лицо, <br/> И говорит – тревогой полон голос: <br/> – Как думаешь, дружок Иван Кольцо, <br/> Не вытопчут? Взойдёт? Созреет колос?

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Моя доля біжить бур'янами,<br/> Мого неба затьмарений клапоть,<br/> Моє серце огортують шрами,<br/> Мої очі соромляться плакать.<br/> Мої груди затиснені в обруч,<br/> Мої руки закуті в кайдани,<br/> Ми від нашої волі вже поруч<br/> Та вступати в права ше рано.<br/> <br/> Чи боєць я?<br/> Не боєць, а на рингу,<br/> Чи я - мученик твій?<br/> Ні! Та страждаю.<br/> Чи герой я?<br/> Не герой, але згину<br/> За свободу батьківського краю!<br/> <br/> В моїх вухах шумить, ніби море,<br/> Тихий біль відбиває у скронях,<br/> Ой, ти, доле моя, моє горе,<br/> Вся у битвах, крові і погонях.<br/> Моя кров закипає у жилах,<br/> Гострий вітер огортує силу,<br/> Що мені білі черви в могилах?<br/> Тільки серце моє ще горіло!<br/> <br/> Моя доля біжить бур'янами,<br/> Мого неба затьмарений клапоть,<br/> Моє серце огортують шрами,<br/> Мої очі соромляться плакать.<br/> Розриваються мізки від болю,<br/> Кине доля затравленим звіром,<br/> Та стоятиму стійко за волю,<br/> Якби сильно мені не боліло!

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Ты выросла, ты словно расцвела<br/> В поле надежд, мой милый человечек.<br/> Всё ярче голубят твои глаза,<br/> От смеха чаще вздрагивают плечи.<br/> <br/> В твой мир, где интересно всё,<br/> Боюсь входить, боюсь твой сон нарушить,<br/> По грудь в грехах, смотрю во все глаза<br/> Со дна сует на твой полёт влекущий.<br/> <br/> Ты выросла, пять месяцев прошло,<br/> Пять долгих и стремительных столетий,<br/> С тех пор как ты, крича и матерясь,<br/> Зашла сюда, в мир зла и междометий.<br/> <br/> Ты - божество, летаешь надо мной.<br/> К земле не тянет быта скорбный принц,<br/> И по привычке каждую звезду<br/> Ты тянешь в рот - попробовать на вкус.<br/> <br/> Я буду охранять твой чуткий сон,<br/> Я постелю поля к твоим ногам,<br/> Но лишь прости заранее меня,<br/> За что не спрашивай - я знаю только сам.

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Козак гуляє, шинкарка носить. <br/> Шинкар моргає: чому не ллєш? <br/> "Не пий, козаче, - козачка просить. - <br/> Не пий, козаче, коня проп'єш". <br/> "Не пий, козаче, - козачка просить. - <br/> Не пий, козаче, коня проп'єш". <br/> <br/> Козак сміється, шинкарка носить. <br/> Шинкар моргає: замало ллєш. <br/> "Не пий, козаче, - козачка просить. - <br/> Не пий, козаче, мене проп'єш". <br/> "Не пий, козаче, - козачка просить. - <br/> Не пий, козаче, мене проп'єш". <br/> <br/> В шинку шинкарка горілку носить. <br/> Козацтво п'яне, сміється ніч. <br/> "Не пийте, хлопці,- Вкраїна просить. - <br/> Не пийте, хлопці, проп'єте Січ". <br/> "Не пийте, хлопці,- Вкраїна просить. - <br/> Не пийте, хлопці, проп'єте Січ". <br/> <br/> Козак зітхає, шинкарка носить <br/> І ллє горілку, і ллє вина. <br/> "Не пийте, хлопці, - Вкраїна просить. - <br/> Не пийте, діти, я в вас одна". <br/> "Не пийте, хлопці, - Вкраїна просить. - <br/> Не пийте, діти, я в вас одна".

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Над истоком всех истоков<br/> Чистим холодом глуби<br/> Отрешенно и глубоко<br/> Я задуматься любил<br/> О минулом, сущем вечном<br/> О начале всех начал<br/> О рождении бесконечном<br/> Вековечного ключа<br/> <br/> Потаенное явление<br/> Нескончаемое вдруг<br/> Изначальность, становленье<br/> Перво смысл и перво звук<br/> В чистом звоне родниковом<br/> Звяк минут и гул веков<br/> Пращуров забытый говор<br/> Правнуков невнятный зов<br/> <br/> Родниковая порода<br/> Ключевое есть ество<br/> РОД, РОДня, РОДник, приРОДа,<br/> РОДина, наРОД, РОДство<br/> Непрерывно утверждая<br/> Непрерывность бытия<br/> Ключ рождается рождая<br/> Жизнь бессмертного ручья<br/> <br/> Я не мчался, с увлеченьем<br/> За теченьем, за ручьем<br/> Заключение всем теченьям<br/> Не текучий водоем<br/> Люди суетные пусть их<br/> Раздраженному уму<br/> Отыскать удастся устья<br/> Жаль, истока не поймут

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Гомоніла Україна, довго гомоніла,<br/> Довго, довго кров степами<br/> Текла - червоніла....<br/> Текла, текла та й висохла,<br/> Степи зеленіють,<br/> Діди лежать,<br/> А над ними кургани синіють...<br/> <br/> Та що з того, що високі?<br/> Ніхто їх не знає,<br/> Ніхто щиро не заплаче,<br/> Ніхто не згадає<br/> Тільки вітер тихесенько<br/> Повіє над ними,<br/> Тільки роси ранесенько<br/> Сльозами дрібними їх умиють.<br/> Зійде сонце, осушить, пригріє<br/> <br/> А онуки? Ім байдуже,<br/> Жидам гречку сіють…<br/> Багато їх, а хто скаже<br/> Де Гонти могила?<br/> Мученика святого<br/> Де похоронили?<br/> Де Залізняк, душа щира,<br/> Де одпочиває?<br/> Тяжко! Важко! Кат панує,<br/> А їх не згадають...<br/> <br/> Гомоніла Україна, довго гомоніла,<br/> Довго, довго кров степами<br/> Текла - червоніла...<br/> I день, і ніч гвалт, гармати -<br/> Земля стогне, гнеться...<br/> Сумно, страшно, а згадаєш -<br/> Серце усміхнеться!<br/> <br/> English :<br/> <br/> The third cock’s crow<br/> <br/> A long, long time the clamour dread<br/> Resounded through Ukraine,<br/> A long, long time the blood ran red<br/> In streams across the plains.<br/> It ran in rivers, then it dried.<br/> The steppes are green again:<br/> In Cossack graves our grand-dads lie,<br/> Their grave mounds dot the plain.<br/> <br/> What of it that the mounds are high?<br/> Nobody knows they're there,<br/> Or whose the bones that 'neath them lie,<br/> Nobody sheds a tear.<br/> As it blows through, the wind alone<br/> A gentle greeting says,<br/> The dew alone at break of dawn<br/> With tender teardrops laves.<br/> The sun then turns its rays on them,<br/> It dries and makes them warm;<br/> <br/> Their grandsons? Oh, they're not concerned<br/> For lords they're growing com!<br/> They're numerous, but ask if one<br/> Knows where is Gonta's grave -<br/> Where did the tortured martyr's bones<br/> His faithful comrades lay?<br/> Where's Zaliznyak, that splendid soul,<br/> Where sleeps that manly heart?<br/> It's hard to bear! The hangman rules,<br/> While they forgotten are.<br/> <br/> A long, long time the clamour dread<br/> Resounded through Ukraine,<br/> A long, long time the blood ran red<br/> In streams across the plains.<br/> O'er all the earth it cast a pall;<br/> This horror day and night<br/> Was ghastly, yet when we recall<br/> Those deeds, the heart is light.

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026

Есть горечь тайного урона, <br/> Есть боль невидимых утрат... <br/> Друг до последнего патрона, <br/> Друг, что родней, чем кровный брат. <br/> <br/> Надёжно прикрывавший спину, <br/> Единственный резерв и тыл, <br/> Ты не в житейском мире сгинул, <br/> Продажный суд тебя закрыл. <br/> <br/> ...Я - не один: шагаю в ногу, <br/> Вхожу как равный в братский круг, <br/> Единомышленников много, <br/> Соратников... А нужен - друг... <br/> <br/> Привык я, что моё - со мною, <br/> Но коль сказать начистоту, <br/> Я часто чувствую спиною <br/> Предательскую пустоту. <br/> <br/> Люблю подраться, поругаться, <br/> Но за спиною нет стены - <br/> Приходится остерегаться <br/> Удара сзади, со спины. <br/> <br/> ...Я - не один: шагаю в ногу, <br/> Вхожу, как равный, в братский круг, <br/> Единомышленников много, <br/> Соратников... А нужен - друг... <br/> <br/> Резерв, надежда, оборона, <br/> Как вновь тебя мне обрести, <br/> Друг до последнего патрона, <br/> Друг до последнего “прости”?.. <br/> <br/> Друг до последнего патрона, <br/> Друг до последнего “прости”... <br/> Друг до последнего патрона, <br/> Друг до последнего “прости”...

Submitted by Nargaroth — Jun 18, 2026